со хитрӓйӓш

Сравни с:

чояланаш, йойланаш

м ὁ πανούργος, ὁ πονηρός, ὁ κατεργάρης.

несов (лукавить) πο-νηρεύω, κάνω πονηριές.

прил

1. πονηρός, πανοῦργος, κατεργάρης·

2. (изобретательный, искусный) ἐξυπνος, ἐπιδέξιος·

3. (замысловатый) разг ἔξυπνος:

(замысловатость) мудрість, мудерність, хитрість, хитромудрість, (морочливость) морокуватість, (затейливость) вигадливість, штукарність (трудность) важкість (-ости); срв. Мудрёный.

* * *

1) му́дрість, -рості; хитрість; ва́жкість, -кості, тру́дність, -ності

2) химе́рність

пуститься

1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;

2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;

3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];

4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.

* * *

несов.; сов. - пуст`иться

1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити

2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися

3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися

4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

1) мудріти, хитріти, (ещё более) мудрішати, хитрішати;

2) см. Мудреть.

вигадливість (-вости), (замысловатость) химерність, хитрість, витіюватість, кучерявість, вузлуватість, (причудливость) вибагливість, примхуватість (-ости); срвн. Затейливый. [Вигадливість художніх образів (Єфр.)].

* * *

1) вига́дливість, -вості; химе́рність, -ності; заба́вність; куме́дність; хи́трість, -рості, хитрому́дрість, му́дрість

2) вига́дливість, винахі́дливість

Лукавство лукав(н)ість, лукавство, хитрість, хитрощі (-щів), підступність, підстуд (-пу), облудність (-ости), облуда; срв. Лукавый. [Лукавности є багато в людях (Крим.). В моїх словах не знайдете лукавства (Куліш)].

* * *

мужицький, мужичий, (зап.) хлопський, (крестьянский) селянський, (вульгарный) простацький; (презрит.) селюцький, ґевальський, (бранно) мужлайський, мугиряцький, мурляцький. [На панську мудрість мужицька хитрість (Приказка). Тепер мужиче право, не панське (Коцюб.). Вона роду хлопського (Стеф.). Перед стовпом великого коліна хили свою простацькую чуприну (Куліш)]. -кое платье - мужицьке (хлопське) убрання, мужицька (хлопська) одежа. [Бувало, дають ляхам мужицьку одежу (Драг. Пр.)]. -кие манеры, ухватки - мужицькі (хлопські, простацькі) манери, мужицький (хлопський, простацький) звичай. [Хоч і по-панському вбралась, а звичай увесь мужицький (хлопський, простацький) (М. Грінч.)]. По -ки - по-мужицькому, по-мужичому, (зап. по-хлопському), по-простацькому.

* * *

перехитрить кого перехитровувати, перехитрувати, перехитрити, охитрувати, перемудровувати, перемудрувати, перемудрити, змудрувати кого. [Він за мене хитріший: перехитрував мене. Можна і смерть перехитрити (Самійл.). Замислив я охитрувати вередуху (М. Вовч.). Бабу і чорт не змудрує]. -рить (через меру, в ущерб себе) - перемудрити. [Перемудрив я в цій справі так, що сам у дурні пошився (в дураках остался)].

до ¹

πρόθ. με γεν. (όριο)

1. μέχρι, ως, εως•

2. πριν, προ, προτού•

3. (οριο, βαθμό)•

|| (ποσοτικό όριο)•

4. περίπου, ίσαμε, ως, περί•

5. (σχέση) για•

εκφρ.

что до – όσον αφορά•

что -меня – όσον αφορά εμένα.

до ²

ουδ. άκλ. ο μουσικός φθόγγος ντό.

επ., βρ: -хитр, -хитра, -хитро.

1. άδολος, απονήρευτος, αθώος.

2. απλός, μη πολύπλοκος.

επ., βρ: хитр, хитра, хитро.

1. πονηρός, δόλιος• πανούργος• -κατεργάρης•

|| έντεχνος, περίτεχνος.

2. έξυπνος, ευφυής. || πολυσύνθετος, πολύπλοκος, δύσκολος, δύσλυτος•